воскресенье, 20 октября 2013 г.

Радугоны и Большие Гонки. Интерактивная история.




В продолжении приключений Радугонов всех юных любителей машинок ждет невероятная возможность самому поучаствовать в создании суперавтомобилей для каждого из Радугонов и даже поучаствовать в Больших Гонках.
На каждой странице читателей ждет еще больше анимации и игр, возможность самому запускать машинки и помогать Радугонам победить злую Королеву Мух, которая хочет обманом победить в гонках. Узнайте сами, какие опасности ждут Радугонов и какими сообразительными окажутся наши радужные братья! Поможет ли им победить дружба, добро и согласие?
Яркие персонажи, текст, начитанный профессиональными дикторами, а также возможность самому создавать мультипликационный процесс на каждой странице подарят Вашему ребенку настоящее ощущение присутствия в сказке.
Эта интерактивная история станет приятным сюрпризом, прекрасным развлечением, поучительной и учебной книгой, которая надолго захватит внимание вашего ребенка.
Желаем Вам радужных гонок от Радугонов!
Особенности
- Удивительные анимации на каждой странице!
- Возможность читать книгу самостоятельно, или слушать прекрасную озвучку профессиональными дикторами. Для смартфонов, рекомендован режим "слушать."
- Выбирай один из доступных языков: английский / украинский / русский
- Неповторимое авторское музыкальное сопровождение
- История, которая полюбилась юным читателям в более чем 30 странах мира!

Райдугони та Великі перегони for iPad on the iTunes App Store:
http://bit.ly/19po6Ju
Райдугони та Великі перегони for iPhone , iPad, iPod touch on the iTunes App Store: http://bit.ly/16TBdoh
Радугоны и Большие гонки for iPhone , iPad, iPod on the iTunes App Store: http://bit.ly/17hMSYb
Радугоны и Большие гонки. for iPad on the iTunes App Store: http://bit.ly/1acSUu5
Rainbow Dragons at the Big Race for iPhone , iPad, iPod touch on the iTunes App Store: http://bit.ly/1g2IxBs
Rainbow Dragons at the Big Race. for iPad on the iTunes App Store: http://bit.ly/GNupfD

Радугоны и Большие гонки на Google Play:
http://bit.ly/1bThaYN
Rainbow Dragons at the BigRace на Google Play: http://bit.ly/1amxlY0
Райдугони та Великі перегони on Google Play: http://bit.ly/1cQKU89








Казка з татом Райдугони Антон Сіяніка Радугоны Антон Сияника Rainbow Dragons Anton Siyanika Raidragons

воскресенье, 13 октября 2013 г.

Никита Кожемяка. Сказки Чудного мира

Будущая книга коротких историй для дошколят "Чудной мир или Другие приключения Никиты Кожемяки" постепенно обрастает красочными иллюстрациями Виктории Протас.









Премьера первых трех историй состоялась в октябре 2013 в рамках проекта "Сказка с папой" ("Казка з татом") на телеканале "ПлюсПлюс" (Украина)

\
Казка з татом Микита Кожум'яка Антон Сіяніка Никита Кожемяка Антон Сияника Niki Tanner Anton Siyanika Nicky Tanner and the Fire Flower 

среда, 2 октября 2013 г.

Радугоны и их драндулеты

Для участия в Больших Гонках каждый Радугон сделал подготовил свой собственный дра-ндулет








Иллюстрации: Константин Федоров, Светлана Мороз.







Казка з татом Райдугони Антон Сіяніка Радугоны Антон Сияника Rainbow Dragons Anton Siyanika Raidragons

Райдугони та Великі Перегони


В одній далекій-далекій галактиці сяє чудова і радісна зірка Ра. Навколо неї обертається сила-силенна планет. Одну з них називають Дра-Дра. Живуть на ній різні дракони.
І серед них сім райдужних драконів – Райдугонів!
Червоний найсильніший. Помаранчевий – відомий ласун. Жовтий такий легковажний, що аж літає за вітром. Зелений обожнює музику та квіти, а Блакитний - мистецтво. Синій розумний і спостережливий, а Фіолетовий постійно на зв’язку з космосом.
Щоранку брати вилітають зі свого замку і будують Райдужний Міст. По ньому люди, які потрапили на Дра-Дра уві сні, можуть повернутися додому.
Ну а решту часу – що тільки з Райдугонами не трапляється!
Якось, приміром, їм випала нагода взяти участь у Великих Перегонах дра-ндулетів. Райдугони вирішили виступити однією командою. Так би і сталося,
якби не підступна Королева Мух. Ця пройдисвітка вирішила перемогти будь-якою ціною і випустила своїх крилатих шпигунів.
Вони сновигали повсюди і всіляко перешкоджали суперникам Королеви.
От і Райдугонам дісталося. Лихі слуги Королеви знову покусали їх. Отрута розпалила дух суперництва і Райдугони вирішили боротися за приз поодинці.
Червоний був справжнім фанатом Великих Перегонів.



Його дра-ндулет уже давно стояв посеред кімнати, чекаючи змагань.
Лишалося тільки накачати його гігантські колеса. Для цього Червоному було не шкода навіть свого славетного насоса для накачування м’язів.



Помаранчевий Райдугон якраз готував свій дра-ндулет. Замісив тісто, зліпив і випік. Він був таким апетитним. Ласун ледве стримувався, щоб не відщипнути шматочок.  



Манюсінький жовтий дра-ндулет досі парив у повітрі. А це було заборонено правилами. Жовтий прив’язав до свого «Дирчика» всі важкі речі, які тільки знайшов, але й цього виявилося замало. Довелося позичати ще й у братів.



Дра-ндулет Зеленого достигав на грядці. Райдугон-садівник поливав його і удобрював. А на останок змусив братів співати, бо музика теж сприяє росту рослин. Нарешті еко-драндулет визрів і достиг.



Блакитний створив справжній шедевр. Червоного аж перекосило від його вигляду. Він ніяк не міг повірити, що така витребенька зрушить із місця. Але Блакитний покладався на силу мистецтва.



Дра-ндулет Синього був швидким, та лише на воді. Насправді він більше скидався на човен. Спершу Синій навіть колеса прикрутити забув. Добре, що брати вчасно йому про це нагадали.



А Фіолетовий свій дра-ндулет взагалі недоробив. Знову вийшов на зв'язок із космосом і ширяв десь між зірками.
Довелося Райдугонам гуртом складати космічний апарат брата.
Фіолетовий отямився, коли робота вже була закінчена.
– По конях, – поквапив братів Червоний. – Часу обмаль!
І шестеро дра-ндулетів щодуху гайнули вперед!
Лишень Жовтий затримався на старті, прикріплюючи до свого «Дирчика» додаткове обтяжування.
– А як же обіймасики?! – крикнув братам Жовтий.
Та куди там? Вони рвонули так, що аж вітер у вухах засвистів.
– То що, наввипередки до Дра-граду? – підбурював братів Блакитний. – Тоді й побачимо, в кого справжня машина, а в кого витребенька.
Одначе за найближчим поворотом на Блакитного чекав сюрприз.  Шанувальниці вирішили влаштувати йому урочисті проводи. Райдугон пригальмував лиш на секундочку,  але натовп фанаток ніяк не відпускав його.
Синій задивився на прихильниць брата і не помітив дерево. Від удару з гілки впало осине гніздо. Обійшлося без травм, але оси здалися кмітливому Райдугону надто злими й підозрілими. Він негайно мав почати спостереження.
Помітивши осиний рій, Помаранчевий вирішив сам з’їсти свій дра-ндулет, щоб не дістався тим смугастим ненажерам. Ммм, смакота!... А їм ні крихти.
А Зеленому довелося мати справу з іншими непривітними комахами! Він забув побризкати свій дра-ндулет засобом від шкідників. От на нього й накинулася ціла армія гусені.
На трасі лишалися тільки Червоний і Фіолетовий. Червоний ніяк не міг вирватися вперед і все завзятіше накачував шини свого дра-ндулету. Аж раптом Фіолетовий помітив щось космічне і різко загальмував…
Червоний перескочив фіолетову перешкоду, але колеса його були перекачані і не витримали удару об землю. Ба-бах!
Цілим зостався лише крихітний «Дирчик» Жовтого. На ньому й довелося змагатися. Побачивши Райдугонів на старті, Королева Мух ледь не луснула від злості. І послала своїх служок проколоти колеса на жовтому дра-ндулеті.
– Як нечесно! – жахнувся Зелений, побачивши пробиті колеса. – Що ж робити?
– Нічого, – заспокоїв братів Червоний. – Я накачуватиму їх швидше, ніж вони будуть здуватися.
Дра-ндулет Королеви Мух вирвався вперед і помчав до фінішу. Ніхто вже й не сумнівався в її перемозі. Аж тут Жовтий скинув зайве обтяження і «Дирчик» стрілою понісся вперед. Брати вже наздоганяли суперницю, аж тут у них відпало переднє колесо!
Синій плигнув за ним. Зелений стрибнув за Синім. А Фіолетовий – за Зеленим. Червоний примудрився вхопити за хвіст Фіолетового і тримати всіх трьох. Жовтий вправно маневрував, Помаранчевий піддав газу, а Блакитний показав хитрій шахрайці язика.
– Ви – молодці! – вигукнув Сонько, що чекав друзів на фініші.
– Ми – команда! – уточнив Червоний.
- А разом ми – космічна сила! – проголосив Фіолетовий.
– Обіймасики! – заволав Жовтий на весь Дра-ндулетодром.
І брати радісно обійнялися.

Переклад і літературна оброка: Марина Куцик-Герасименко
Ілюстрації: Костянтин Федоров, Світлана Мороз







Казка з татом Райдугони Антон Сіяніка Радугоны Антон Сияника Rainbow Dragons Anton Siyanika Raidragons

вторник, 1 октября 2013 г.

Івасик Телесюк і Змій Горинич



Івасик Телесюк – звичайний хлопчик. Тільки дуже зайнятий. Весь його день розписаний по хвилинах. Чого тільки батьки для Івасика не вигадують. Якось, наприклад, вигадали оздоровити його за містом. Там, у лісі, Івасик випадково потрапив у Чудний світ і познайомився з Ягою та Котом. І тепер з хлопчиком постійно трапляються якісь чудасії.
Одного разу Івасик із Котом запускали повітряного змія. Змій піднявся високо в небо, зробив коло над хатинкою Яги і опустився на подвір’я.
-         Ану дай тепер я запущу! –  Кіт простягнув до змія свої пухнаті лапи.
-         Потім запустиш, – грубо відрізала Яга, вихопивши змія прямо в Кота з-під носа. – Збирайся в Змієву печеру. Луски мені драконячої принеси. Щось у мене нога геть розболілася.
Івасик попросився йти з Котом, але той брати хлопчика навідріз відмовився:
- Змій Горинич жартувати не любить, - сказав він.
- Не забувай, що він - дракон, - додала Яга, - ще й вогнедишний!
- Подумаєш, вогнедишний, - хмикнув Івасик. – А я з собою вогнегасника принесу.
Кіт з Ягою перезирнулися. Про вогнегасника вони ніколи не чули. Довелося Івасику з Котом летіти по нього додому. Йти на Горинича з таким спорядженням було значно надійніше. Але сам кіт з ним би не впорався, тож все-таки взяв Івасика.
Кіт вмостився на вогнегасник, Івасик сів за ним. Летіти до Реп’яхового яру, де жив Змій, було весело. Та що ближче підлітали приятелі до Змієвої печери, то похмуріше ставало навкруги. Здавалося, велетенські реп’яхи от-от  вчепляться за килим. Та ще, як на біду, небо затягли густі хмари. У яру стало темно.
Нарешті показалася висока круча. Там, у печері під кручею, і влаштував Змій Горинич своє лігво. Вхід у печеру був завалений камінням, гостей тут не чекали. Усередині було темно, хоч в око стрель.
- Тобі не боязко? – спитав кіт.
- Та ні, - невпевнено відказав Івасик, - просто не видно нічого.
Раптом із глибини печери вирвалося моторошне сопіння:
- Хр-р-р… Хр-р-р…
 У Івасика від страху аж коліна затремтіли.
- Не лякайсь, він спить, - заспокоїв хлопчика кіт. – Чуєш, як хропе…Стривай, от я зараз світлячка випущу.
Кіт випустив із коробки світлячка і ледь не зомлів, коли побачив… велетенську тінь із трьома головами. У кота аж шерсть стала дибки.
Спрямувавши шланг на вороже лігво, приятелі тихенько полетіли вперед.
-         Хр-р-р… - пролунало зовсім близько і з глибини печери вирвався струмінь полум’я.
З переляку Івасик натиснув на рукоятку вогнегасника. Звідти вдарив струмінь піни. За кілька секунд все драконяче лігво стало білим. Коли піна скінчилася, шланг опустився на землю.
Кіт негайно підхопився, випустив кігті та приготувався до битви зі страшним монстром.
-         Ага, сховався, триголовий, - заверещав кіт. – Я тобі не сарделька, щоб мене підсмажувати.  
Кіт геть розхрабрився і став метатися по печері. Аж раптом…
- Апчхи!
І з піни випірнуло маленьке драконеня. Позаду нього стояло велике, триголове опудало дракона. Саме його тінь так налякала Кота з Івасиком. Драконеня смикнуло за мотузку і опудало заворушилося.
-         Змій Горинич такий малесенький, - сказав Івасик.  
-         Це сонячний дракон, - зауважив кіт. – І це дівчинка.
Дракоша мовчала і лише кліпала оченятами.
- Назвемо її Горинею, – запропонував Івасик.
Говорити Гориня не вміла, зате могла передавати свої думки на відстані.
Таким чином вона і розповіла Коту з Івасиком свою історію.
Коли Гориня вчилася літати, її крильця були ще слабкими. Під час першого польоту дракошу підхопив сильний вітер і відніс далеко-далеко від дому. Вона довго блукала лісом, аж доки не опинилася в цій печері. Тепер Гориня боїться підніматися в повітря. Щоб захиститися від ворогів, маленька дракоша зробила опудало Змія Горинича і лякала ним усіх, хто наважувався зайти в печеру.
-         Не годиться постійно в темряві сидіти, - пробурмотів кіт.
-         Так, - погодився Івасик, - адже змії в небі такі красиві. Ходімо, я покажу.
Івасик витяг із рюкзачка повітряного змія. Він навмисно прихопив його з собою, щоб запускати з Котом дорогою додому – от і став у пригоді.
Всі троє направилися до виходу. Небо й досі було густо затягнуте хмарами.
Вийшовши з печери, Івасик забіг на пагорб, відпустив мотузку і щодуху помчав униз. Повітряний змій стрімко зринув у небо.
Ніхто не міг відірвати очей від яскравого змія. Гориня від радості весело замахала своїми крильцями.
-         Хочеш спробувати? – спитав Івасик.
Гориня лякливо замотала головою і прикрила мордочку лапками.
-         Боїться, - зітхнув кіт.
-         Не бійся, - погладив Івасик дракошу по голівці. – Ми будемо тебе страхувати.

-         Ти головне крилами не забувай махати, - напоумлював Гориню кіт.
Івасик із Горинею піднялися на пагорб. Хлопчик обв’язав драконицю мотузкою і побіг униз. Гориня дріботіла за ним, швидко махаючи крильцями. Так само швидко билося її серце.
Коли мотузка натяглася, маленькі лапки Горині відірвалися від землі. Вона злетіла в небо, сміливо піднімаючись усе вище й вище.
І оце так диво! Всі темні хмари навколо неї розступилися. Над яром засяяло яскраве сонечко.  Нарешті маленька дракоша почувалася в безпеці і була щасливою. 
Івасик теж був щасливим, адже це так приємно – допомогти комусь побороти страх і вийти з темряви на світло.
А найщасливішим був Кіт. Він і луски драконячої набрав, і запустив у небо змія. Не якогось там повітряного, а Справжнього!

Літературна обробка: Марина Куцик-Герасименко,
Ілюстрації: Вікторія Протас
Відеоверсія на сайті каналу ПлюсПлюс:




Казка з татом Івасик Телесюк Антон Сіяніка Ивасик Телесюк Антон Сияника Willy Tilley Anton Siyanika

воскресенье, 29 сентября 2013 г.

Радугоны в творчестве читателя Дениса Филинского

Приятно, что Радугоны вдохновляют маленьких читателей на собственное творчество.

Вот такой анимационный ролик получился у Дениса Филинского.


Денис, Радугоны просили передать тебе, что им очень приятно:-) Спасибо!








Казка з татом Райдугони Антон Сіяніка Радугоны Антон Сияника Rainbow Dragons Anton Siyanika Raidragons