Anton Siyanika: Райдугони та Ходяче Нещастя

В одній далекій-далекій галактиці сяє чудова й радісна зірка Ра. Навколо неї обертається сила-силенна планет, великих і маленьких. Одну з них називають Дра-Дра. Живуть на ній різні дракони. І серед них сім райдужних драконів – Райдугонів! Червоний найсильніший. Помаранчевий – відомий ласун. Жовтий такий легковажний, що аж літає за вітром. Зелений обожнює музику та квіти, а Блакитний - мистецтво. Синій розумний і спостережливий, а Фіолетовий постійно на зв’язку з космосом. Щоранку брати вилітають зі свого замку і будують Райдужний Міст. По ньому люди, які потрапили на Дра-Дра уві сні, можуть повернутися додому, на Землю. Саме тут живе собі хлопчик Левко або, як його дехто називає, Левко-Халепко. Бо куди він не піде, обов’язково вскочить у якусь халепу.

Якось Левко заснув і опинився в дивовижному місці, де все-все було космічним – і підлога, і стіни, і стеля. А прямо посеред кімнати висіла сяюча куля.

- Кульова блискавка! – подумав Левко.

І хоч у школі хлопчику не раз розказували, що кульову блискавку ні в якому разі чіпати не можна, він одразу про це забув і жбурнув у неї подушкою. Куля згасла і - Гугуп! - на підлогу впав Фіолетовий Райдугон. Він хотів з’ясувати, хто це перервав його сеанс зв’язку з космосом, та Левка вже й слід простиг.

Хлопчик ушкварив так швидко, що не помітив Помаранчевого Райдугона. Той саме прямував кудись із величезним тортом. Левко налетів прямо на нього, Помаранчевий втратив рівновагу й ляпнувся на землю разом із тортом.

- От халепа! – не стримався Райдугон.

- Я ненавмисно, - понуро відповів Левко.

Помаранчевий тільки рукою махнув, а хлопчик так засмутився, що став переходити дорогу в недозволеному місці. Як тут Червоний на своєму авто. Помітивши на дорозі пішохода, дракон різко викрутив кермо, машина вилетіла з траси і врізалася в камінь.

Отаке постійно траплялося з Левком! І від кожної невдачі він іще більше засмучувався.

Ішов-ішов собі, під ноги не дивився й ненароком зруйнував нову скульптуру Блакитного. Райдугон аж застиг, коли побачив своє понівечене творіння. Хлопчик спробував привести дракона до тями, але нічого не вийшло. Тож побіг він по допомогу до Зеленого замку, де Зелений Райдугон саме вирощував небачений досі пінногірок. Треба сказати, корисна штукенція. Стиглий плід стріляє піною, яка швидко твердне.

Вислухавши Левка, Зелений вирішив відтранспортувати застиглого брата за допомогою диво-піни. Вони поквапились до Блакитного замку. Але на півдорозі Левко перечепився, випустив пінногірок із рук і Зеленого накрило піною, яка тут же затвердла.

Блакитному Райдугону, що саме отямився, насилу вдалося врятувати брата з пінної пастки.

А Левко ще більше спохмурнів і вирішив піти собі світ за очі, аби нікому-нікому більше не приносити нещасть.

Тим часом Синій готувався до показу свого нового робота. Власне, все вже було готово, лишилося тільки дочекатися братів.

І тут Синій помітив у вікно сумну згорблену постать. Це здалося йому дуже підозрілим і спостережливий Райдугон вирішив усе розвідати:

- У чому причина поганого настрою? – спитав він.

- Я всім приношу нещастя, - зітхнув Левко.

- Це хибні висновки, - заперечив Синій. – Заходь у гості.

Левко спершу не хотів іти, але потім погодився. Та не встиг хлопчик зайти у замок, як із ним знову сталася халепа – він забув зачинити двері і в кімнату залетів сферик. Один із легковажних і грайливих улюбленців Жовтого Райдугона. Сферик міг легко зіпсувати презентацію, тож Синій схопив сачок і став ганятися за ним.

- Пробачте, - схлипнув Левко, - от я і вам приніс нещастя.

- Нісенітниці, - не здавався Синій. - Науці такі випадки невідомі.

Зрозумівши, що сачок не допоможе, Синій притяг пилосос і продовжив полювання. Він засмоктував у нього все, що траплялося на шляху. Все, крім сферика.

І якби не брати, що вчасно прийшли на допомогу, хтозна-скільки довелось би Синьому ганятися за малюком.

Нарешті глядачі розсілися по місцях, але настрій у всіх був зіпсований. Синій вкотре намагався запустити робота, а той ледь ворушився.

- Моя зламана машина спритніша за цього незграбу, – сердився Червоний.

- А я зараз міг би поливати свої пінногірочки, – позіхав Зелений.

- Все було б добре, якби ви не спізнилися, - дорікнув братам Синій.

- Але ж я пік торт! – сказав Помаранчевий.

- А я робив для тебе скульптуру! – додав Блакитний.

- І де ж вони? – розвів руками Синій.

Між братами спалахнула суперечка. Вони так розійшлися, що випадково штовхнули робота. Той захитався й упав, а деталі розлетілися по підлозі. Показ було зіпсовано.

- Це я в усьому винен, - нарешті озвався Левко, - Я ж казав, що приношу всім нещастя. Краще мені піти.

Хлопчик підвівся зі свого місця й направився до дверей. Та не зробивши й кількох кроків, він перечепився через дріт і впав прямісінько на пилосос. Прилад увімкнувся і звідти вилетів той самий сферик. Малий покружляв по кімнаті і влаштувався всередині шолома робота. І тут сталося неймовірне. Запчастини самі собою зібралися і робот ожив. Сферик виявився справжньою природною батарейкою.

- Ти врятував мій винахід! – не повірив своїм очам Синій. – Ти – мій щасливий талісман!

- Талісман? – здивувався Левко. – Та я ж ходяче нещастя!

- Бо сам у це віриш, - відказав Фіолетовий, - а тепер повір, що ти…

- Ходяче щастя! - хором вигукнули брати.

З того дня життя Левка змінилося. Адже тепер він знав, що може приносити удачу.

Літературний редактор: Марина Куцик-Герасименко

Відеоверсія: телепроект "Казка з татом" телеканалу Плюсплюс